Час невплинно змінює Світ і Людство. Глобалізація, інформаційні технології, віртуальний світ веде до втрати культурного коріння народів — традицій, обрядів, ремесел. Залишаються записи і предмети, які зберігаються в бібліотеках, музеях, архівах.  Архітектурні будівлі:  замки, палаци, монастирі, храми та інші памятки залишаються як відголоски історії…

Дуже важливою частиною життєдіяльності нації є сукупність звичаїв і  традиції, живих проявів нематеріальної культури, які успадковані від предків і передаються майбутнім поколінням.

«Термін НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА  (НКС) означає ті звичаї, форми показу тавираження, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхної історії, формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини…

“Нематеріальна культурна спадщина” в значенні Конвенції виявляється, зокрема, у таких сферах:

a) усних традиціях та формах вираження, зокрема в  мові  як носії нематеріальної культурної спадщини;

b) виконавському мистецтві;

c) звичаях, обрядах, святкуваннях;

d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;

e) традиційних ремеслах.»

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини