Петрова Олена Анатоліївна

Перше знайомство Олени Петрової з ткацтвом відбулося у шкільні роки. У 9-10 класах на уроках праці дівчата кожного тижня  практикувалися на  Кролевецькій фабриці художнього ткацтва. «Мене відразу захопили станки, над якими літали вправні руки жінок. Після закінчення уроків практики я подовгу стояла біля працюючих майстринь й не могла відірвати очей від човників, з під яких випливали червоно-білі узори».

По закінченню школи  вступила до Київського професійно-технічного училища №6 за спеціальністю «підготовчі операції до ткацтва». Потім вступила на заочну форму навчання до Глухівського педінституту й паралельно почала працювати майстром в Кролевецькому професійному училищі. Упродовж 30 років викладала технічний малюнок, композицію, художні промисли, виробниче навчання.

Олена Петрова вдячно згадує імена наставників, колег по майстерні: Галину КОВДЮ, Олександру КАЦ, Любов СОЛОМАХУ, Надію БОГУСЛАВСЬКУ, Раїсу КАЛМИКОВУ. Вони щедро ділилися досвідом, умінням та знаннями.

Після 28 років викладацької діяльності Олена ПЕТРОВА прийняла рішення вийти на пенсію за вислугою років. Вона зробила свій авторський станок та повністю занурилася в творчість.

«Я завжди прагнула робити побільше переборів і поменьше смужок. Бо смужки робити легко, примітивно, а перебори надто складніше. Мені кожного разу хотілося зробити рушник більш досконалим, цікавішим й по змісту символів, й техніці виконання.  Сідаючи за рушник, ти повинен бути повністю зосередженим та зануритися до глибини душі в роботу».

Відповідно до Указу Президента України від 22 серпня 2019 року №616/2019 «Про відзначення державними нагородами з нагоди Дня Незалежності України»  почесне звання «заслужений майстер народно творчості України» присвоєно Олені Анатоліївні ПЕТРОВІЙ.

http://rama.com.ua/na-shhastya-na-dolyu-krolevetskiy-rushnik-genetichniy-kod-sumshhini-foto/#ad-image-0